Невідворотність покарання

15.07.2026 року вироком колегії суддів Кам’янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області завершився розгляд кримінального провадження за фактом теракту 05.02.2025 року біля приміщення контрольно-пропускного пункту розподільчого центру Кам’янець-Подільського РТЦК.

Подія, що була предметом дослідження, набула широкого суспільного резонансу і спричинила поширення необґрунтованих чуток про винуватість кур’єра, який загинув під час вибуху.

Суд встановив, що виготовив вибуховий пристрій неповнолітній студент одного з навчальних закладів м. Кам’янця-Подільського за вказівкою агента спецслужб рф, начинивши його, крім вибухової суміші, шматками арматури та гайками для збільшення радіусу ураження та посилення пробивної дії, а також виготовив з картонної коробки з отвором сховок для мобільного телефона. Ці підготовані до використання предмети заховав у закинутому приміщенні, звідки їх забрав наркозалежний військовослужбовець ЗСУ, який вчергове самовільно залишив військову частину. Ця особа з метою конспірації передала саморобний вибуховий пристрій кур’єру «Glovo», який не був обізнаний зі злочинним наміром, а сама на таксі прибула на місце події та розмістила на тротуарі коробку з мобільним телефоном для відстежування подій в реальному часі. Агент спецслужб рф, маючи змогу таким чином вести спостереження за приміщенням контрольно-пропускного пункту розподільчого центру Кам’янець-Подільського РТЦК, в момент, коли необізнаний зі злочинним планом кур’єр «Glovo» намагався виконати замовлення по доставці, здійснив дистанційний підрив саморобного вибухового пристрою. Внаслідок вибуху цей курʼєр загинув на місці, тілесні ушкодження різного ступеню тяжкості отримали 7 потерпілих, які перебували поблизу контрольно-пропускного пункту розподільчого центру, а також зазнали пошкоджень 4 транспортних засоби.

Фігуранти планували отримати грошову винагороду від куратора з рф: неповнолітньому «конструктору» було обіцяно 3000 доларів США, а військовослужбовцю – 1000 доларів США. Однак по факту обвинувачені змогли отримати та використати лише кошти для придбання складників та покриття організаційно-транспортних витрат, оскільки були затримані вже наступного дня після події.   

Не зважаючи на заперечення обвинуваченими своєї винуватості, дослідивши сукупність належних і допустимих доказів, з яких значну частку становили електронні докази, суд дійшов обґрунтованого висновку про винуватість цих осіб (які діяли за попередньою змовою не між собою, а з агентом спецслужб рф) у вчиненні інкримінованих діянь, включаючи державну зраду, незаконне виготовлення вибухового пристрою, носіння, зберігання та передачу вибухового пристрою, а також вчинення вибуху з метою порушення громадської безпеки та залякування населення, що призвело до загибелі людини.

Як наслідок, військовослужбовець, який ще обвинувачувався й у незаконному придбанні та зберіганні психотропних речовин без мети збуту у великих розмірах, зберігаючи для власного вживання ці речовини навіть під час перебування у ІТТ, отримав найсуворіший вид покарання – довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.

Неповнолітній обвинувачений з огляду на пряму заборону на застосування довічного позбавлення волі до осіб, які вчинили злочини у віці до 18 років (ч. 2 ст. 64 КК України), вимоги ст. ст. 98, 102-103 КК України, якими заборонено призначення неповнолітнім додаткового покарання у виді конфіскації майна та визначено максимальні межі строку позбавлення волі, отримав 15 років позбавлення волі без конфіскації майна.     

Суд задоволив позовні вимоги потерпілих про стягнення майнової та моральної шкоди, завданих злочином, на загальну суму понад 3 450 000 грн.

Стягнуті суми шкоди та факт засудження винуватців не повернуть до життя загиблого, не відновлять здоров’я потерпілим до попереднього рівня, але справедливість вироку та невідворотність покарання є основою підтримання громадського порядку, адже забезпечують ефективну превенцію правопорушень, зміцнюють довіру суспільства до правосуддя та утверджують принцип верховенства права.

Нагадуємо: вирок місцевого суду не є остаточним і може бути оскаржений в апеляційній інстанції.